«ЧАЙКА НА КРИЖИНІ» АНАЛІЗ

Вірш Ліни Костенко «Чайка на крижині» складається з п’яти частин.

Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

 Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.

Основна думка: а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»? б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».

 Жанр: поема.

Композиція «Чайка на крижині»

Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю. Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.

Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини.

Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі.

Розв’язка: гостювання героїні у Польщі. Сюжет «Чайка на крижині» Лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема у морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, ломалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії. Героїня твору полюбляє Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим.

Художні засоби «Чайка на крижині». «Надбережжя»

Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть».

Епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни».

Повтори: «тиша… тиша…» «Крига на Одрі»

Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… мотувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась».

Епітет: «Одра темна, широка».

Риторичні запитання: «Що ж робити?», «— Ти куди ж розігналась?, Чи, бува, не до самого моря?», «Ну, а що, як її розливає вода весняна?», «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?», «Нащо крилатим ґрунт під ногами?»

Риторичний оклик: «Дивна людина!»

Повтори: «Ну, а що…» «Крила»

Риторичні запитання: «А як же людина?»

Риторичний оклик: «А крила має!»

Повтори: «У кого — …», «А крила має!» «Ґрунт»

Епітети: «мова жива», «дружба нова».

Риторичні оклики: «О, Польщо!», «…плачу за гостинність свою!», «Із кожним днем усе тяжче!»

Повтори: «Чому ж…», «Тому я…»

Риторичні запитання: «Чому ж ниє серце в тузі?», «Чому ж мені тяжко стає?» Метафора: «ниє сердце». «Усміх»

Метафори: «кораблі прихилились», «прапори… шепочуть», «прапор замайорів», «хвиля вирує», «усміх з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть». Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль». Повтори: «…прапори», «земляче…», «він може вперше». Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині». Риторичні оклики: «А вітер!», «…А відстань!», «…А хвиля вирує!», «О, боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!» Риторичні запитання: «…Як за кордоном триматись?», «Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?», «Це я — іноземка?!»

Джерело: http://dovidka.biz.ua/chayka-na-krizhini-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua