Історія написання.

1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

3.3. Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.

3.4. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.

3.5. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

3.6. Жанр: балада.

3.7. Композиція.

Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».

Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?

Зав’язка: Я не знала, що байстря я.

Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині...

Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?