Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники. Морфологічний розбір прикметників

Мета: ознайомити учнів зі способами творення прикметників; формувати вміння утворювати прикметники від різних частин мови всіма способами словотворення, правильно розбирати прикметник як частину мови;  навчити правильно вживати прикметники в мовленні; розвивати логічне мислення і мовлення; виховувати інтерес і любов до тваринного світу України, сумлінне ставлення до навчання

Обладнання: схеми, тести, алгоритми.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з теми з елементами узагальнення знань.

 

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Виконання тестових завдань закритої форми

1. Прикметник – це частина мови, яка означає:

   А) предмет;

   Б) ознаку предмета;

   В) дію предмета.

2. Ступені порівняння можуть утворювати прикметники:

    А) якісні;

    Б) відносні;

    В) присвійні.

3. Значення простого найвищого ступеня прикметників можна підсилити префіксами:

   А) як-, що-;

   Б) пре-, при-;

   В) з-, с-.

4. Від яких якісних прикметників не можна утворити ступені порівняння?

   А) пахучий, ясний, гіркий;

   Б) вологий, милий, розумний;

   В) охайний, веселий, працьовитий;

   Г) білявий, готовий, тонесенький.

5. Укажіть характеристику, яка не стосується найвищого ступеня порівняння прикметників:

   А) указує, що певний предмет переважає всі інші за якою-небудь ознакою;

   Б) має дві форми – просту і складену;

   В) проста форма утворюється від звичайного прикметника за допомогою

   Г) суфікса –ш(-іш-), а складена – поєднанням слів більш або менш і прикметника.

6. Укажіть ступінь порівняння та форму прикметників найбільш стиглий, найменш гарячий:

   А) вищий ступінь, проста форма;

   Б) вищий ступінь, складена форма;

   В) найвищий ступінь, проста форма;

   Г) найвищий ступінь, складена форма.

7. Від яких прикметників вищий ступінь порівняння утворюється з іншим коренем?

   А) добрий, веселий, чистий;

   Б) сильний, довгий, високий;

   В) гарний, великий, поганий;

   Г) далекий, лагідний, дрібний.

8. Укажіть рядок, у якому допущено помилку у творенні однієї з форм ступенів порівняння прикметників:

   А) талановитіший, більш вразливий, найскладніший, яскравіший;

   Б) більш глибокий, миліший від усіх, вищий, рідніший;

   В) гірший, біліший, менш щедрий, якнайглибший;

   Г) бадьоріший, самий відомий, салатовіший, пречудовіший.

 

(Взаємоперевірка результатів роботи над тестом)

         2. Морфемний розбір слів

Розібрати за будовою прикметники. З’ясувати, якими способами вони утворені.

Вогкуватий, синій, пізній, лісостепових, безкаркасна, Прикарпатська.  

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Самостійна робота за підручником (с. 207 - 209)

 

2.Творче конструювання

Утворити від поданих слів прикметники, визначити спосіб творення.

Зоря, місто, іскра, гордощі, ширина, зовнішність, сила, ліс.

        

3.Складання учнями схеми «Способи творення прикметників»

 

ПРЕФІКСАЛЬНИЙ		СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ		СУФІКСАЛЬНИЙ
ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИЙ				СКЛАДАННЯ ОСНОВ
		ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ

 

4.Лексико-орфоепічна робота (в парах)

Записати подані прикметники у три колонки:, у першу — з наголосом на корені, у другу — з наголошеним суфіксом, у третю — з наголо­шеним закінченням. Визначити їх розряд за значенням. Перевірити себе за допомогою словника наголосів.

Будяковий, боковий, вербовий, бойовий, дубовий, кленовий, вер­ховий, впливовий, віковий, шаховий, правовий, ожиновий, поштовий, смаковий,буковий, калиновий.

 

5.Робота з підручником

Вправа 4 29 (письмово) 

Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте речення. До виділених слів поставте питання. Визначте, що вони означають. Якими частинами мови є виділені слова?

На ганку сиділа знайома нам панна.

 

Недалеко і неблизько в лісі лютий жив вовчисько.

 

На перехресті він зустрів знайому.

 

Лимонний сік вечірньої зорі у лютому над Києвом розлито.

6.Коментар учителя

Прикметники можуть утрачати здатність виражати ознаки предмета і набувати здатності називати предмети і явища. Такі прикметники переходять у іменники. У мовленні вони вживаються для називання осіб або предметів і можуть мати при собі означення (вихідний день, довгоочікуваний вихідний, учительська кімната – нова учительська).

 

7.Пояснювальний диктант